“ереконы как удобрени¤ правда или быль.
Ќа главную	Ќапиши ћне.

√азета "”крањна молода" ≤ван √јЋ”Ў ј, докт.с/г наук „еркаська область 24 вересн¤ 2003 . “ерикони бувають добр≥. як добрива ¬уг≥льн≥ шахти своњм "пилом" можуть озолотити сел¤н « ц≥кав≥стю прочитавши в "”крањн≥ молод≥й" поему про вуг≥льн≥ терикони ƒонбасу, вир≥шив написати до газети ≥ сам. ƒ≥йсно, б≥льш н≥ж за стол≥тн≥й пер≥од добуванн¤ та переробки вуг≥лл¤ на територ≥њ ƒонецького басейну в териконах ≥ в≥двалах нагромадилас¤ величезна к≥льк≥сть вуг≥льних пор≥д. —амозапалюючись, вони отруюють атмосферу ≥ "з'њдають" велик≥ площ≥ родючих земель.  оли проњжджаЇш маг≥страл¤ми ƒонбасу, то всюди бачиш громади цих рукотворних п≥рам≥д - нев≥д'Їмноњ ≥ неповторноњ особливост≥ ландшафту того краю.  оли прол≥таЇмо над областю, у веч≥рн≥ години видно, ¤к довг≥ ¤зики полум'¤ лижуть терикони д≥ючих шахт. јле автор далекий в≥д романтики ≥, ¤к казав  узьма ѕрутков, "дивитьс¤ в кор≥нь": терекони можуть чудово прислужитис¤ сел¤нам. јле про все по пор¤дку. ¬≥д шлакоблок≥в до рекультивац≥њ « метою використанн¤ у господарств≥ шахтн≥ терикони привертають увагу досл≥дник≥в здавна. ” повоЇнн≥ роки створили нав≥ть ц≥лу с≥тку малих п≥дприЇмств, ¤к≥ безпосередньо п≥д "п≥рам≥дами" виготовл¤ли шлакоблоки. Ѕула спроба випускати керам≥чну плитку на завод≥ кам'¤ного литт¤ в ƒонецьку. „асто використовували терикон≥вську породу дл¤ засипки дор≥г. ”с≥ ц≥ намаганн¤ не мали усп≥ху. ј все тому, що промисловц≥ ≥гнорували геолог≥чну ≥стор≥ю створенн¤ териконових пор≥д у кам'¤новуг≥льний пер≥од. ≤накше вони б знали, що це - викопн≥ грунти ≥з вм≥стом окам'¤н≥лоњ орган≥ки, ¤к≥ за м≥льйони рок≥в перетворилис¤ в кам≥нь. “ому њм притаманна властив≥сть не цементуватись, а розкладатись п≥д д≥Їю зовн≥шн≥х фактор≥в. ћ≥ркували учен≥ й над тим, ¤к повернути терикони до житт¤. ѕ≥онером озелененн¤ "донецьких п≥рам≥д" у п≥сл¤воЇнн≥ роки був професор јндр≥й «ражевський. ¬≥н висадив багату колекц≥ю р≥зних пор≥д дерев та кущ≥в над згаслою шахтою "÷ентральна «аводська" в ƒонецьку. …ого роботу продовжили сп≥вроб≥тники ƒонецького ботан≥чного саду. Ѕула створена нав≥ть ф≥рма з терасуванн¤ та гас≥нн¤ терикон≥в. —л≥д в≥дзначити, що озелененн¤ в цьому випадку - це не лише покращенн¤ еколог≥чних умов довк≥лл¤, а й њх консервац≥¤. ѕроте найефективн≥шим Ї ≥нший шл¤х використанн¤ цих антропогенних "г≥р" - в агросфер≥. якщо надра земл≥ забезпечують нас енергонос≥¤ми, металами та ≥ншими рудними ресурсами, то напрошуЇтьс¤ питанн¤: чи не можна з користю дл¤ держави використовувати потенц≥ал сланцевих пор≥д вуг≥льних шахт? —вого часу з ц≥Їю метою ¤ вивчив ус≥ терикони шахт ≥ вуглезабезпечувальних фабрик центрального ≥ зах≥дного ƒонбасу. ” результат≥ двадц¤тил≥тн≥х досл≥д≥в та випробувань вдалос¤ створити нов≥ ун≥кальн≥ багатокомпонентн≥ види добрив ≥з сланцевих пор≥д - в≥дход≥в вуг≥льноњ промисловост≥. ” збалансованому склад≥ цих добрив м≥ст¤тьс¤ дес¤тки х≥м≥чних елемент≥в дл¤ живленн¤ рослин. „исленн≥ досл≥дженн¤ з њх використанн¤ демонстрували не лише значне п≥двищенн¤ врожайност≥ с≥льськогосподарських культур, а й ¤к≥сть продукц≥њ, ¤ка ¤кнайповн≥ше в≥дпов≥даЇ ф≥з≥олог≥чним потребам орган≥зму людини ≥ Ї еколог≥чно чистою. “ак≥ ≥деальн≥ дл¤ п≥дживленн¤ земл≥ сполуки майже неможливо створити штучно, бо варт≥сть њх була б надм≥ру високою. «а—ЋјЌ÷≤ з ѕалеозою «дивован≥? ј дарма, адже сланцев≥ вуг≥льн≥ породи - це викопн≥ муло-болотн≥ грунти кам'¤новуг≥льного пер≥оду ѕалеозойськоњ ери, на ¤ких свого часу росла наймогутн≥ша за всю геолог≥чну ≥стор≥ю «емл≥ рослинн≥сть. « нењ й утворилис¤ кам'¤новуг≥льн≥ поклади. ¬чен≥ зробили ц≥кав≥ п≥драхунки. якщо звалити вс≥ л≥си, що покривають сьогодн≥ «емну кулю, ≥ дати њм вкритис¤ такими ж шарами осадових пор≥д, ¤к≥ ми знаходимо над покладами вуг≥лл¤, то товщина вуг≥льних пласт≥в, що утворилас¤ б з них через дек≥лька в≥к≥в, не перевищила б ≥ дес¤тка сантиметр≥в. “од≥ ¤к товщина вуг≥льних шар≥в вим≥рюЇтьс¤ метрами. ¬становлено, що основним фактором буйного росту рослинност≥ кам'¤новуг≥льного пер≥оду був родючий грунт, що нагромаджувавс¤ в лагунах по кра¤х материк≥в у пер≥од њх утворенн¤. ÷ей викопний грунт у вигл¤д≥ сланцевих пор≥д виноситьс¤ на поверхню п≥д час видобутку вуг≥лл¤ ≥ нагромаджуЇтьс¤ на териконах та в≥двалах. ўодо використанн¤ њх ¤к сировини ми проводили досл≥ди на ƒонецьк≥й досл≥дн≥й станц≥њ сад≥вництва в м≥ст≥ јртем≥вську, де з ц≥Їю метою створили Їдину в —оюз≥ спец≥альну лаборатор≥ю. ÷¤ велика за обс¤гом ≥ за складн≥стю робота проводилас¤ в сп≥впрац≥ з трестом "јртемгеолог≥¤", ћ≥н≥стерством вуг≥льноњ промисловост≥ ”крањни, √орл≥вським об'Їднанн¤м "—тирол", ћ≥н≥стерством с≥льського господарства ”крањни. «а розробленою нами технолог≥Їю було створено проект л≥н≥й ≥з виробництва багатокомпонентних добрив з≥ сланцевих пор≥д на ƒокучаЇвськ≥й фабриц≥ ≥нертного пилу.  омплексний х≥м≥чний анал≥з грунт≥в, рослин та врожаю показав, що висок≥ показники ефективност≥ нових добрив одержано за рахунок повноц≥нного харчуванн¤ рослин, тобто л≥кв≥дац≥њ деф≥циту х≥м≥чних елемент≥в у грунт≥. “акож результати тих досл≥джень л¤гли в основу моЇњ монограф≥њ "»спользование сланцевых пород на удобрени¤". Ќов≥ форми багатокомпонентних добрив з≥ сланцевих пор≥д захищен≥ авторськими св≥доцтвами, а саму роботу нагороджено дипломами ¬сесоюзного х≥м≥чного товариства ≥мен≥ ƒмитра ћенделЇЇва, золотою медаллю ¬ƒЌ√ —–—–, схвалено ѕрезид≥Їю украњнського в≥дд≥ленн¤ ¬ј√—Ќ≤Ћ. —ловом, нагородили, схвалили ≥ чомусь забули... ѕороду - на городи —ьогодн≥ н≥ в кого не викликаЇ сумн≥в≥в на¤вн≥сть взаЇмозв'¤зку всього живого в б≥осфер≥ з неорган≥чною природою. ¬≥д нестач≥ або надлишку необх≥дних елемент≥в у грунт≥ залежить њх вм≥ст у кормах та в њст≥вних рослинних продуктах, що, в свою чергу, впливаЇ на вм≥ст х≥м≥чних елемент≥в в орган≥зм≥ тварини. ÷ей шл¤х х≥мелемент≥в в≥д грунтових пор≥д через грунт, рослинний та тваринний орган≥зми складаЇ б≥ох≥м≥чних ланцюг у харчових продуктах.  олись учений-грунтознавець ƒокучаЇв демонстрував триметров≥ монол≥ти чорноземного грунту. —ьогодн≥ академ≥к Ћук≥нов пише протилежне: "” ход≥ багар≥чноњ експлуатац≥њ земл≥ в колективних господарствах в н≥й в≥дбуваютьс¤ зм≥ни, а саме: знищенн¤ вм≥сту гумусу, порушенн¤ х≥м≥чного складу ≥ ф≥зичноњ структури посиленн¤ ероз≥йних процес≥в. “ака деградац≥¤ грунт≥в викликана застосуванн¤м важких машин ≥ механ≥зм≥в, нерац≥ональною технолог≥Їю оброб≥тку грунту ≥ х≥м≥чними мел≥орац≥¤ми. ÷е знижуЇ ефект створенн¤ ≥ використанн¤ високопродуктивних сорт≥в ≥ г≥брид≥в, зводить нан≥вець ≥нш≥ господарськ≥ зусилл¤". ѕ≥д впливом цих та ≥нших фактор≥в ≥з пол≥в безповоротно зникають дес¤тки х≥м≥чних елемент≥в м≥нерального живленн¤ рослин, натом≥сть повертаютьс¤, в основному, лише сол≥ азоту, фосфору ≥ кал≥ю. ¬насл≥док цього створюЇтьс¤ дисбаланс ≥ деф≥цит елемент≥в м≥нерального живленн¤ в грунт≥, що негативно впливаЇ на величину та ¤к≥сть урожаю, ≥ з плином часу зб≥льшуЇтьс¤. ќбразно кажучи, ми њмо хл≥б не той, що њли наш≥ предки. ≤ цим рубаЇмо г≥лку, на ¤к≥й сидимо. ÷ю проблему повноц≥нного живленн¤ рослин, на ¤ку поки що н≥хто не звертаЇ уваги, вир≥шить т≥льки поверненн¤ в грунт (¤к в основу б≥олог≥чноњ п≥рам≥ди) застосуванн¤ багатокомпонентних добрив ≥з пор≥д вуг≥льних шахт у поЇднанн≥ з основними м≥неральними добривами. ƒл¤ цього потр≥бно створити в≥дпов≥дну ≥ндустр≥ю. ” минулому така промислов≥сть була - у вигл¤д≥ фабрик ≥нертного пилу. ѕ≥д час досл≥д≥в ми користувалис¤ саме њхньою продукц≥Їю. «а рознар¤дкою ћ≥н≥стерства с≥льського господарства у р≥зн≥ точки ”крањни вагонами направл¤ли цей ≥нертний пил (розмелен≥ сланцев≥ породи) дл¤ використанн¤ на пол¤х. як розпов≥дав тод≥ агроном радгоспу "Ѕортнич≥"  ињвськоњ област≥ ¬олодимир “ютюн, внесен≥ сланц≥ забезпечували неаби¤кий р≥ст ¤к с≥льгоспкультурам, так ≥ дик≥й флор≥. ѕозитивно вплинув пил ≥ на продуктивн≥сть рослин. ј, ¤к розпов≥в роб≥тник √орл≥вськоњ фабрики ≥нертного пилу Ќестеров, м≥сцев≥ мешканц≥ давно пом≥тили позитивну д≥ю сланц≥в ≥ сам≥ п≥дсипали њх зам≥сть добрива при вирощуванн≥ картопл≥. “ак само шахтну породу використовували, прим≥ром, жител≥ ћак≥њвки. “ак м≥й знайомий мак≥њвчанин ¬асиль јндрущенко, особисто присапав ≥нертним пилом плодов≥ дерева, ¤г≥дники, виноград. ўе кращ≥ насл≥дки з в≥дновленн¤ родючост≥ грунту даЇ поЇднанн¤ нових добрив з орган≥чними добривами. Ѕ≥льше того, досл≥ди св≥дчать, що за допомогою багатокомпонентних добрив ≥з вуг≥льних пор≥д можна перетворити б≥дн≥ п≥щан≥ та деградован≥ земл≥ на високо родюч≥. “акож встановлено можлив≥сть створенн¤ штучного ірунту, необх≥дного не лише дл¤ виробництва в закритих прим≥щенн¤х, а й дл¤ екстремальних умов космосу, јрктики тощо. Ѕагатокомпонентн≥ добрива з≥ сланцевих пор≥д в≥дновлюють баланс ≥ л≥кв≥дують деф≥цит х≥м≥чних елемент≥в у ірунт≥, рослин ≥ тварин, а в≥дтак спри¤тимуть оздоровленню та збереженню людства, покращенню еколог≥чних умов у б≥осфер≥. ÷е добрива, ¤ким на сьогодн≥ немаЇ альтернативи. јле, на жаль, ¤к≥ н≥хто не хоче виробл¤ти на промисловому р≥вн≥.